Адаптація до школи - якмдопомогти першокласнику

Ви ніколи не замислювалися над тим, чому першокласникам не ставлять оцінки? 

      Перший рік навчання - період адаптації школяра до нового кола спілкування, до нового укладу життя, до збільшення фізичного та емоційного навантаження. Щоб у дитини не сформувався комплекс неповноцінності через низку невдач, протягом першого року навчання старанність першокласників і їх успішність оцінюється виключно у словесній формі без застосування 12-бальної системи. Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другий половині потрібно більше часу. Від чого залежить тривалість адаптації? Перш за все, від того, чи була дитина психологічно готова до школи, а також від її стану здоров´я та рівня розвитку. 

      Батькам першокласників слід розуміти, що адаптація до школи - це процес багатоплановий, тобто в ньому задіяно як фізіологічні явища, так і соціально-психологічні. Що стосується фізіологічної адаптації, то медики відзначають, що більшість першокласників хворіє у вересні, деякі діти втрачають вагу в перші 2-3 місяці навчання, деякі скаржаться на втому, головний біль, стають примхливими. Це не дивно, оскільки на 5-6 річних малюків обрушується лавина завдань, що вимагають від них розумового і фізичного напруження. Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем. 

                      Як зрозуміти, що дитина успішно адаптувалася? 

1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх. 

2. Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою. 
3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати. 

4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем. 
                                        Як можуть допомогти батьки? 

1. Пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях. 
2. Продумати режим дня і суворо його дотримуватися. 

3. Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.). 
4. Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам. 
5. Пояснити, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку. 
6. Розвивати комунікабельні здібності. 

7. Підтримувати бажання вчитися. 

8. Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації. 
9. Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.